На день незалежності брат з друзями вирішили піти на Говерлу. И мені повезло поїхати з ними.
Зупинились ми у селі Поляниця. У Гірській казці.
Їхали ми до Карпат доволі довго, тому як приїхали були ну дуже голодні. І першим ділом зайшли попоїсти у найближчому кафе.
Це була територія іншого готелю. Дуже гарно прибрана, із альтанками, гойдалками і лавочками. Все це із видами на гори. Дуже гарно.
Майже кожного ранку, коли ми прокидалися, був дуже гарний туман. Він розповзався між горами і ховав готелі, що були нижче за наш.
На говерлу ми підіймалися по пологому схилу, зате більш довгому. Нас підвезли до старту. Ще й довелося стояти у кормах, бо так виглядало, що вся Україна вирішила на день незалежності піднятись на говерлу. Цей мій підйом букв вже не першим.
Найперший раз я підіймалась, коли була у поході на два тижні. Другий раз я підіймалася взимку на Різдво і це була найбільш незабутній підйом на говерлу. Третій раз знову у поході по мармороськуму хребту. І ось вже четвертий раз, я піднімалась, як усі люди. Жила у готелі, а не в палатках, доречі це я також у Карпатах робила вперше. Ці відвідини Карпат не можна порівнювати, вони дуже різні за емоціями. Хоча, як на мене у походах емоцій набагато більше.
Зато цього разу я змогла без проблем взяти фотоапарат і пофотогрофувати гори. Такі фото в мене вперше. У похід зазвичай шкода брати фотоапарат.
Треба скористатись моментом і поїхати в Карпати.
ReplyDeleteНадзвичайно круті фото!!!
ReplyDelete