Неймовірно сподобалась виставка сучасного митця Rusmus Myrup. Він створює фігури зі скандинавської мифології з натуральних матеріалів. Всі магічні істоти мешкали біля замку Фредеріксборг або якось були з ним повʼязані. І всі вони мають цікаву історію. Митець сворював все своїми руками - і самі фігури, і шив на них одяг, і навіть взуття.
Додаткова цікавинка, що замок великий і для того щоб знайти всі фігури треба пройти квест. Найкращій квест, який я проходила!
В замку також видавали безкоштовно книжку, хоча за ціну вхідного квитка можна було не лише книжку подарувати, в якій розповідалось про всіх богів скандинавів, представлених в замку.
Далі трохи про всіх істот:
Ліндворм — це змієподібний дракон зі скандинавського фольклору, зазвичай безкрилий або з двома передніми лапами. Він має довге, гнучке тіло й велику силу, часто виступає охоронцем скарбу або чудовиськом, яке повинен перемогти герой. Ліндворм часто є симбоволом хаосу, але також він може виступати і символом сил природи. Ліндворм асоціюється з липою (linden tree), яка за віруваннями захищає від монстрів. Глибоке коріння дерева може тримати Ліндворма під землею і не випускати на волю, тому липу часто саджали біля ферм та церков. Люди вірили, що якщо зрубати дерево, то буде нещастя.
Лідворм декілька раз зустрічається в Фредеріксбурзі - він виконаний в золоті на голубому фоні на розетках на стелі замку. Також Лідворм зображався на плащах воїнів Датської королівської сімʼї з 1440 до 1972 рр, як символ домінування над славʼянами та вендами.
Свєтовіт (Святовіт) — один із головних богів у східних слов’ян, які проживали на території Німеччини та Польщі більзько 1000 років тому. Його зображували як чотириликого бога, що бачить у всі сторони, тримає меч і ріг достатку. Свєтовіт був покровителем війни, урожаю та віщування, а його головне святилище знаходилось у Арконі на острові Рюген. Цей храм був зруйнований в 1168 році під час правління датського короля Валдемара Великого та архієпископа Абсалона. Ці подія зображена на картині 700 років потому, яка знаходиться у замку Фредеріксбург.
![]() |
| Svetovit |
Гервард (Hjorvarðr) - відомий з легендарної саги Сага про Гервер і Гайдрека (дв.-ісл. Hervarar saga ok Heiðreks), а також зі Старшої Едди, був народжений як Hervǫr дитина короля Ангантира, який загинув в битві на Samsø перед народженням Гервард. У чоловічому вбранні та з іменем Гервард, він планував повернути батьків магічний меч Тюрфінг (Tyrfingr). На Samsø Гервард говорив зі своїм померлим батьком та забрав меч, хоча батько попереджав, що той меч принесе нещастя. Ця сага переказувалась в багатьох варіаціях, де Гервард була і жінкою і чоловіком, але широкорозповсюджена версія, що це він. Ця сага була дуже популярна в 19 ст. і у замку Фредерісбург є драматична картина на тему цієї саги від 1872, де батько Гервард лежит померлий після битви під Samsø. А також робота Константина Гарсена, де Гервард бере меч Тюрфінг від духа свого батька.
Саггі Тітс - це фігура скандинавського фольклору, яка зустрічається в багатьох історіях. Її груди символізують фертильність, материнство та достаток, і тому вони асоціюється з силами природи та життям. Проте, із розповсюдженням християнства в середньовіччя, вона почала демонізуватись і зображалась, як щось лякаюче та небезпечне. Розповідали, наприклад, що вона крала у людей, перекидала церкви та створювала небезпеку. Але незалежно від історій, які про неї розповідали, все одно відчувалась повага до її сил. Наприклад, люди могли отримати надзвичайну силу від її грудей. Вона часто описувалась, як така, що тікає від лицарів. В легендах південної Зеландії є розповіді про битву короля Вальдемара та так звоної останньою Саггі Тітс. Обдва Вальдемара Великий та Аттердаг зображені на кортинах замку Фредерісбург.
![]() |
| Hervard and Saggy Tits |
Гефіон (Gefjon, Gefjun) — богиня зі скандинавської міфології, пов’язана з родючістю, достатком і землею. Вона належить до роду асів. Гефіон відома передусім міфом про утворення острова Зеландія (де стоїть Копенгаген). За легендою, вона обманула короля Швеції Гюльві, який пообіцяв їй стільки землі, скільки вона зможе зорати за одну ніч. Гефіон обернула своїх синів у чотирьох биків, вони зорали величезний шмат землі, і вона перенесла його в море — так виникла Данія. У міфології Гефіон часто символізує жіночу силу, хитрість і творення.
![]() |
| Gefion |
Скульд (Skuld) — одна з трьох норн у скандинавській міфології. Скульд уособлює майбутнє (її ім’я буквально означає «те, що має статися»). Разом із Урд (минуле) та Верданді (теперішнє) вона пряде нитку долі всіх богів і людей. Її часто зображають наймолодшою й найзагадковішою, а в деяких джерелах вона також виступає як валькірія, що обирає тих, хто загине в бою. Скульд символізує невідворотність і силу майбутніх подій, які не можуть змінити навіть боги.
![]() |
| Skuld |
![]() |
| Skuld |
Маре (Mare / Mara) — це нічний дух у скандинавському та загалом північноєвропейському фольклорі. Маре — зловісна істота, що вночі сідає на груди сплячої людини, спричиняючи важкі сни, тиск і відчуття, ніби неможливо дихати. Саме від цього походить слово «nightmare» — «нічна марa». У фольклорі Маре могла бути духом, відьмою або навіть живою людиною, яка несвідомо виходила зі свого тіла під час сну. Її описують як темну тінь або худу жіночу постать, що пробирається до людей уночі.
![]() |
| Mare |
![]() |
| Mare |
Нікс (Nix / Näkki / Nøkk / Nixie) — водяний дух у скандинавському та германському фольклорі. Зазвичай це перевертень, що живе в озерах і річках. Може виглядати як красивий чоловік, кінь, дитина або водяна істота з довгим волоссям. Часто заманює людей музикою (грає на скрипці або арфі), затягує у воду або вимагає жертви. Іноді постає не злим, а просто небезпечним і непередбачуваним духом води.
Герд (Gerd / Gerðr) - йотунка, яка стала дружиною бога Фрейра. Відома з «Старшої Едди» як надзвичайно красива дівчина-йотун. Бог Фрейр закохався в неї з першого погляду й віддав свого чарівного меча, щоб добитися її прихильності. Після довгих переговорів і дарів Герд погодилася стати його дружиною. Їхнє поєднання символізує єдність Бога родючості й сил природи.
![]() |
| The Nix and Gerd |
Мати Ґріб - це легендарна фігура, яка тісно повʼязана з лісом Ґрібсков і з давнім захороненням, відомим як Могила матері Ґріб. Це захоронення 5000 річної давнини, періоду Неоліту. Згідно з легендою, вона жила у лісі зі своїми синами та грабувала подорожуючих, зачаровуючи їх музикою своєї флейти. Мати Ґріб символізує небезпеку та містику лісу та відіграє центральну роль у легендах про Ґрібсков, який є найбільшим та найдавнішим лісом Данії, в якому багато реліквій та артефактів минулого. Легко уявити, як просто люди можуть в такому лісі заблукати. Схоже до історій про пані Бог або Нікс, мати Ґріб є попередженням, яке заохочує людей слідувати відомими стежками і бути осторонь нерозвіданих теріторій.
Ніссен - це важлива фігура в Датському фольклорі та Скандинавській міфології, відомий як "маленький помічник на фермі" у лісі або місті. Він захищає але і викликає повагу. Евальд Танг Крістенсер, який сбирає легенди та фольклор 19-го сторіччя, описує Ніссена як такого, який піклується достатком ферми, але і карає ледарів. А ще, Ніссену приносять рисову кашу на Різдво, як подяку за його працю, бо інаше від може образитись. Ніссен є звʼязком між цим і іншим світом.
![]() |
| Mother Grib |
Міслтоу (Mistletoe) - не бог, а рослина, яка має ключове значення в міфі про Локі та Бальдра. Бог Бальдр був невразливим до всього, крім омели. Локі використав це, щоб створити стрілу з омели. Він вмовив сліпого брата Бальдра Годура випустити ц стрілу і та вразила Більдра. Це вбивтсво є знаменям Рагнарьоку та є однієї з найбільших трагедій між бгами та людьми. Міслтоу символізує вразливість та зраду, незважаючи на загальну безпечність
Відар (Vidar) — один із синів Одіна, бог помсти і тиші. Він відомий тим, що після Рагнарьоку уб’є вовка Фенріра, щоб помститися за смерть Одіна. Символізує силу, терпіння і відновлення порядку після хаосу.Після того як хитрий Локі обманом убив Бальдра, світ почав хилитися до хаосу. Омела, яка забрала життя доброго бога, стала символом зради та слабкості, що дістає навіть наймогутніших. Коли настав Рагнарьок — кінець світу — велетенський вовк Фенрір вийшов із глибин і проковтнув Одіна. Але його син Відар, тихий і незламний, стояв готовий до помсти. Озброєний своєю величезною силою і терпінням, Відар наступив на пащу Фенріра і розірвав його, відновивши справедливість.
![]() |
| The Mistletoe and Vidar |
Пані Болото (Lady Bog) - коли туман рохходиться над полями та болотами, датчани досі говорять: "Пані Болото варить пиво". Пані Болото попереджає о підступності та непрохідності природи. Менше з тим, вона асоціюється з хитрістю - така хто заманює людей в болота. Раніше Данія була більш болотяною, тому людям часто доводилось прохити ці болото пішки або якось їх оминати. Пані Бог є одної серед інших істот, таких як блукаючі вогні або ельфійська діва. Але Пані Болото не одна вміє варити пиво. Музей Фредеріксборгу був заснований павоваром Джейкобсеном, а за версієї Майропа Пані Болото напряму повʼязана з пивоварством.
![]() |
| The Bog Lady |
Фенья та Менья - Це дві велетенські жінки‑млинарки, які мешкали у давніх легендах. Вони працювали на чарівному млині Кривому млині (or Groaning Mill / Gróning Mill), який міг виробляти будь-що: зерно, гроші або навіть армію воїнів. Млин був настільки потужним, що з ним пов’язували магію та надприродні події. Фенья та Менья у легендах часто показуються як символи сили, праці та хитрості, але іноді їхня сила ставала небезпечною, якщо млин використовувався для злих цілей.
Колись у стародавні часи стояв чарівний млин, здатний перемелювати не лише зерно, а й багатство та навіть війська. На ньому працювали велетенські млинарки - Фенья та Менья. Один жадібний король наказав їм перемолоти золото та військо, щоб захопити сусідні землі. Але млинарки, хитрі та сильні, вирішили обдурити його: замість простого багатства вони перемололи безмежну силу і могутню армію, яка згодом підкорила не лише королівство, а й самих правителів. Так Фенья та Менья стали символом недосяжної сили, праці та хитрості, нагадуючи, що магія - це не лише багатство, а й відповідальність за те, як її використовують.
![]() |
| Fenja and Menja |













Comments
Post a Comment