Перша зала в Національному музеї в Осло була присвячена невідомій мені до тих пір портретистці. Норвегія має багато чудових і талановитих художників, з деякими з них я познайомилась у музеї Коде.
Першою мене вразила картина у синіх та жовтих кольорах. На цій картині дівчина грала на фортепіано. Вона в ніжній сукні, жовті квіти на фортепіано, а за вікном осінь - жовтень. Скоро буде зима, знаючи Норвегію та її клімат - десь через тиждень. Але кімната яскрава і настрій в ній літній, наче вона відгороджена від тієї осені за вікном. Я її не сфотографувала, пішла далі. Пізніше повернулась і вирішила її зберегти для себе.
Далі в залі було багато портретів. Майже про кожного були написані якісь цікаві факти з життя. Коли знайомишся з цими людьми і дізнаєшся щось про них, тоді розумієш, як чітко передані їхні характери на картинах. Особливо цікаво було дивитися на картини дітей. Діти були дуже невимушені і здавалось, що вони не хотіли позувати художниці. Просто пробігали повз неї.
Вже в кінці я вирішила зберегти декілька картин собі на памʼять і сфотографувала їх.
Як гарно!
ReplyDelete