Las calles de Granada

Коли кажуть місто в Андалусіі - мені складно вибрати. Але я впевнена більш ніж це можливо, що без Гранади Андалусії не існує. Принаймні в моїй свідомості. І не існує приблизно з 711 року, хоча дехто може зі мною не погодитись, і стверджувати що з 1492 і я готова подескутувати з цією людиною.

Проте це місто побудовано маврами, по-маврійські і для маврів. І таким воно залишається до сьогодні і я сподіваюсь, що буде залишатись ще довго. Тут вони жили вісім століть і не хотіли його покидати. Тут вони побудували палац, який є шедевром архітектури. Тут вулички вузеньки і темні, щоб яскраве та пекуче андалусійське сонце не перешкоджало спокійному життю влітку.

Місто яке є туристичним, але не є таким як Флоренція, де все кричить "Я для туристів!". Тут все кричить по-арабськи, хоч люди і говорять іспанською. І іспанці пишаються цим містом, хоч не ними воно збудовано. Вони не зруйнували його, хоч ненавиділи маврів більше ніж будь-хто. Вони не перебудували мечеті в церкви і не розкрали чужий для них храм на цеглини.

Тому зараз можна приїхати в Гранаду і вдихнути атмосферу 14 сторіччя